Щодня його схиляли до зради – сепаратисти пропонували перейти на їхній бік. Але офіцер вистояв. Рятувався витримкою, холодним розумом і вірою.
Щодня його схиляли до зради – сепаратисти пропонували перейти на їхній бік. Але офіцер вистояв. Рятувався витримкою, холодним розумом і вірою.
Юра потрапив у полон на День Незалежності. Це сталося неподалік Іловайська у місті Моспине. Хлопця разом із бойовими товаришами оточили військові. Без розпізнавальних знаків, вони назвались «своїми». Та потім, погрожуючи зброєю, Юру і його побратимів попросили вийти на дорогу.
Далі – 87 днів полону. Сон на картонках. Сухі макарони чи каша – на сніданок і вечерю. Схиляли перейти на бік супротивника. Офіцер відповідав – ні. Вибратися з полону допомогло диво. У далекому 43-му дідусь Юри здійснив подвиг, за що отримав найвищу військову відзнаку. Інформація про славетного родича стала відома й бойовикам.
Увесь цей час, поки Юра був у полоні, близькі чекали на солдата з вірою в серці. Збирали гуманітарку, аби відправити йому та решті хлопців.
Попереду в старшого лейтенанта – відпустка. Хлопець планує побачити друзів і більше часу приділити родині. У Юри є ще два брати. Старший – теж військовий. Каже, юним героєм пишається.
За матеріалами СОДТРК
